|
У стереотипних образах, які культивуються мас-медіа українці постають як саложери, що глушать горілку, лають москалів, а у критичні моменти відразу ж заводять волинку про "моя хата з краю". З цими стереотипами не узгоджуються біографії багатьох українців, які жили впродовж останніх століть. Тому ті, кому вигідно культувувати міф про "моя хата з краю" про цих людей або взагалі не згадують, або обзивають їх "зрадниками", "бандитами", "головорізами" і т.п. Жертвами цієї пропаганди стало чимало людей. Це перш за все стосується людей зи сходу та півдня України та усієї території Росії.
Таке ставлення ображає кожного свідомого українця, оскільки у нас були не тільки знищення Запорізької Січі, закріпачення, розстріли студентів під Крутами, Голодомор та масові виселення в Сибір. У нас на кожну тиранію було чимало героїчних сторінок і людей, які ці сторінки вписали в історію. І саме завдяки цим людям українці не розчинилися у "євразійському просторі", а стали окремою великою державою і мають паспорт з тризубом, а не з серпом чи молотом, одно чи двоголовим орлом. 9 травня, коли українські телеканали, якими як правило керують жертви міфу про "моя хата з краю" масово крутили російськомовні фільми про героїв з червоними зірками на погонах, ми вирішили поїхати по місцях пов'язаних з іншими героями, а саме - Романом Шухевичем, командиром Української Повстанської Армії. Ми відвідали музей у Білогорщі, поблизу Львова та конспіративні квартири у Львівській та Івано-Франківській області, а також зустрілися з людьми, які знали його особисто.
Повстанська агітація - актуальна і сьогодні Останнім часом з'являється багато інформації про Шухевича, - одні вважають його ідеалом українця, інші нещадно поливають брудом як бандита і головоріза. Ми вирішили скласти власну думку про цю особу, тому поцікавилися про особисті якості Шухевича у людей, які прожили з ним з 1945 по 50 роки на різних конспіративних квартирах. Любомир Полюга, зв'язковий і охоронець Шухевича: "зараз різна пропаганда активно розкручує тему "жидів" - нібито Шухевич їх ненавидів і винищував. Це абсолютна брехня! Євреї у нас були лікарями, виконували різні доручення. Шухевич ніколи не воював з народами. Він не боровся ані проти німців, поляків ані проти росіян. Він боровся проти каральних органів, тих хто знущався над народом." Дарія Гусяк, зв'язкова Шухевича: "Шухевич дуже часто жартував, навіть в критичних ситуаціях. В молодості він був досить збиточний, мав дуже багато енергії і ніколи не сидів без діла. Але одночасно був дуже дисциплінований і вимагав цього від усіх своїх підлеглих. При всьому цьому Шухевич був надзвичайно скромним - і це є його найголовніша риса. Він міг спати на підлозі, а його охоронці і зв'язкові спали на ліжку. Він не був гарним, але був надзвичайно симпатичним. Як тільки починав говорити, відразу вмів настроїти людей до себе. Він все життя над собою працював, не для того щоб подобатися іншим. Шухевич розумів, що як представник такого руху він має притягати людей." Закінчу словами зв'язкових Шухевича Ольги Ільків та Дарії Гусяк. "Коли боротьба перейшла у глибоке підпілля, Шухевич дав наказ усім своїм солдатам та підлеглим залишитися в Україні. "Виїжджати на Захід можуть тільки відомі письменники, музиканти - ті, хто повинен жити і представляти Україну перед світом. Усі інші мають залишитися і боротися до останнього," згадує слова Шухевича Ільків. "Шухевич розумів, що наша боротьба є на дуже далеку перспективу, як мінімум на 30 років вперед. І що героїчні вчинки нашого покоління надихнуть наших нащадків, які доведуть нашу справу до кінця," - Дарія Гусяк. Від людей, які знали і працювали з Романом Шухевичем віє особливою енергією. Вони аж ніяк не схожі на бандитів та головорізів, що живцем поїдали польських і російських дітей, - як їх змальовує радянська пропаганда. Навіть після свого важкого воєнного життя, багаторічних таборів та заслань вони справляють враження інтелігентних людей, ясного розуму і впевненої вдачі. Це особливе - максималістське покоління патріотів, яке з відстані сьогоднішнього дня декому може здатися занадто радикальним. Але треба зрозуміти одне, що саме завдяки таким людям ми сьогодні можемо вільно дихати, пересуватися і говорити все, що хочемо (в тому числі і повні дурниці). На мою думку, кожному українцю варто побачити музей Шухевича та зустрітися з людьми з його оточення, щоб зарядитися їх позитивною енергією та краще зрозуміти нашу непросту історію боротьби за незалежність. Як знайти музей Романа Шухевича? Музей у Білогорщі є частиною маршруту по місцях УПА пов'язаних із Романом Шухевичем, до якого також входять конспіративні квартири у селах Грімне та Княгиничі. Як і майже 60 років тому місця Шухевича не так легко знайти, тому раджу перед відвідинами зателефонувати: +38 (0322) 74-33-04, +38 (032) 243-17-74, +38 (032) 272-18-86 або 298-17-74 завідувач музею Хімко Ярослав Васильович. Статті історика Володимира В'ятровича про Командира УПА Романа Шухевича: "Роман Шухевич: перший серед рівних." "Роман Шухевич: солдат." "Роман Шухевич: політик." "День народження героя." ©2008. Автор текстів Назар Гриник. Особиста подяка Ярославу Хімку та Любомиру Полюзі за матеріали та контактні дані. |